Сполотніла річка. Біла стала, біла,
Не льоди іскристі, не сніги —
Риба (риба? риба!) все розводдя вкрила
І замовкли села навкруги.
Ще була живою, ще вона металась,
З болю в камінь билась навесні…
Дністре, милий Дністре, що з тобою сталось,
Ти таким не був ще навіть уві сні.
Риба, риба, риба… День і ніч, і ще день…
Забіліли нею береги…
За красу так, люди, ви ріку, за щедрість,
За глибінь пречисту вберегли?..
Неживою риба пропливала біла.
День і ніч, і ще день — у віки…
Дністре швидкоплинний, Дністре ти мій милий,
Біль ти мій безмежний, гнів гіркий!..
