Іван Світличний – Лісовий тарарам: Вірш

Хитромудрий Лис
У зелений ліс
Коротеньку телеграму
До Дрозда приніс.
Написав на листку
Новину таку:
“Вистежив у лісі дещо на обід,
Роблю засідку”.

Дрозд усівся на сук:
Стук та стук, стук та стук, –
І пішов луною в лісі
Дружний гук-перегук.
Дрозд передає
Точно все, як є.
А приймають всі, як хочуть,
Кожному – своє.

Перший Кіт прийняв,
Тарарам підняв:
– Няв-няв-няв! У лісі миша!
Закричав, – Няв-няв!

Рекс проснувся: – Гав-гав!
Гав-гав-гав! – заплигав, –
Не ловіте гав! Гав-гав! –
Не вгавав. – Гав-гав!

А корова йому:
– Му-у! – замукала.
– Му-у!
Що? Травичка? Добра їжа.
Передати? Кому?
ще один півень

А коза: – Ме-ке-ке!
Що таке? Що таке?
Сіно? Де? А яке?
Не гірке? Ме-ке-ке!

Кінь ірже: – І-го-го!
Що? Вівса? Що? Мого?
Що? Смачного? Що? Нового?
Свіжоскошеного?

Як почула Коня
Нечупара Свиня:
Хрю-хрю! Жолуді?
Хрю-хрю! –
Верещить навманя.

Сполошився Грак
Та як крякне: – Крак!
Це ж подумати – черв’як!
Де черв’як? Де черв’як?
Хрущ гуде на лужку,
Як літак: – Гу-гу-гу!
Де ви бачили, – питає, –
Мед? Пергу? Гу-гу!
Заєць чує Хруща,
Заєць плиг із куща.
– Морква! –
Крикнув ізпросоння, –
– Морква! – запищав.

Півень сів на суку
Та й: – Ку-ку-рі-ку!
А я Лиса не боюся,
Я в чагарнику.

Лис почув той спів
І якраз поспів:
Півень пісню не закінчив –
Лис його і з’їв.
Ой же хитрий Лис!
Йде – трубою хвіст.
Щоби Півня обдурити,
Сполошив весь ліс.
Шум і гам-тарарам
Від його телеграм
Цілий день лунав луною
Тут і там, тут і там.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Іван Світличний – Лісовий тарарам":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Іван Світличний – Лісовий тарарам: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.