Іван Світличний – Недоростки: Вірш

(За Я. Бжехвою)

Недоростки з різних міст
Влаштували в лісі з’їзд.
Радилися небораки:
По-перше —
Де зимують раки?
По-друге —
Хто малює зебрі смуги?
По-третє —
Чи колючий хвіст у редьки?
По-четверте —
Чи в середу буває четвер?
По-п’яте —
Чи можна лежма стояти?
По-шосте —
Чому язик безкостий?
Першим виступив найстарший
І годину цілу кашляв;
За найстаршим наймолодший
В ступі товк за рибу гроші;
А за ним глухий тетеря
Говорив, що чув тепера;
За глухим сліпець незрячий
Розповів проте, що бачив;
Після того, після того
Довго слухали… німого;
А лівша, не чувши сам,
В протоколі написав:
«Недоростки з різних міст
Влаштували в лісі з’їзд.
Говорили, що хотіли,
Вам яке до того діло?»

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Іван Світличний – Недоростки":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Іван Світличний – Недоростки: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.