Іванна Блажкевич – Кожушок: Вірш

У зайчихи був синок,
Мав гарненький кожушок:
Вишиваний квіточками,
Набиваний блискітками.
Кожушок зайчиха шила.
— Бережи! — синка учила.
А синок побіг в гайок,
Зачепився за пеньок,
Кожушок новий роздер…
Що ж то буде тепер?
Плаче зайчик під кущами:
Як іти йому до мами?
Пострибав він до лисички,
До облесної сестрички:
— Ой лисичко, серце май,
Кожушок мій залатай! —
Та лисичка не зашила,
А зайчиська насварила.
Пострибав малий до мами,
Заливається сльозами:
— Як ішов я у гайок,
Зачепився за пеньок,
Кожушок новий роздер…
Що ж то буде тепер? —
Мама зайчика не била,
Кожушок йому зашила,
Сльози втерла фартушком,
Напоїла молочком.
— А тепер скачи у гай…
Та пеньочки обминай.