Мальовані санчата
Дістав Павлусь від тата.
Узяв свою шапчину,
З’їжджає на долину.
Гука у двір сусіду:
— А я кататись їду!
Дивись, які санчата!
Виходь мерщій із хати,
Візьму тебе з собою
Спускатися горою!
- Наступний вірш → Іванна Блажкевич – Новий рік
- Попередній вірш → Іванна Блажкевич – Україно моя мила
(Оцінок ще немає)