Іванна Блажкевич – Взимку: Вірш

Ой мороз, який мороз!
Всіх пташок проймає дрож.
Скачуть-плачуть горобці:
— Дайте нам зерна, ців-ців! —
А синички невеличкі
Просять:
— Дайте рукавички! —
Снігурі сидять вгорі,
Заздрять дуже дітворі:
— Вам, дівчатка і хлоп’ятка,
Тепло, бо у вас є хатка.
А у нас нема хатинки,
Й на обід ані зернинки.—
Як почув Василь пташок,
Одягнувся в кожушок,
Взяв пшона і хліба скибку,
На подвір’я вибіг швидко,
Всіх пташок нагодував,
І здалось — мороз пропав:
Горобці защебетали,
І синичкам тепло стало.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Іванна Блажкевич – Взимку":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Іванна Блажкевич – Взимку: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.