Химерний березень! —
Раз плаче, раз сміється, —
Посипле дощиком, сніжечком прикрасить,
Несмілим сонечком крізь хмари обізветься,
Засмучених діток розвеселить.
Химерний березень!
З-під снігу квітка гляне,
А вітер їй: — “Не розцвітай, ще час.
Ось, щойно лід на сонній річці тане,
Мороз-жартун ще всюди не погас.”
Химерний березень,
Та діти веселенькі,
Співає ось пташина голосна.
Ще день, ще мить, на крилечках маленьких
Прилине тут усміхнена весна!
