Іванна Савицька – Листопад: Вірш

Там, в моїм краю далекім,
Відлетіли вже лелеки,
Лиш високо ген у млі
Ще курличуть журавлі

Край дороги, в чистім полі
Тужать-плачуть три тополі.
Між хрестами бродить вітер,
А калина ронить віти.

Там у сумерку безкраїм
Свічечка горить-палає…
Хтось шепоче молитви
За живих і за мертвих.

Хтось зболілими устами
Просить-кличе: “Будьте з нами,
Станьте разом в дружній ряд,
Вас взиває Листопад!”

Там, в моїм краю далекім
Відлетіли вже лелеки,
Лиш високо ген у млі
Ще курличуть журавлі.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Іванна Савицька – Листопад":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Іванна Савицька – Листопад: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.