Летять листки пожовклі і зів’ялі,
Летять до ніг і сумно шелестять.
Затих гайок, і верби кучеряві
Пташиним співом вже не гомонять.
А ниточки ясні, срібноволосі
Шепочуть тихо — осінь, осінь…
Летять листки, і скрізь так непривітно
Заснув ставок, і нивка вже не та,
Колишеться вітрець одноманітно,
І між стернею блудить самота.
А ниточки ясні, срібноволосі
Шепочуть тихо — осінь, осінь…
Летять листки, замовкли пташі хори,
А сонце все біжить кудись, біжить.
Ах літечко! Вернися до дітвори
Хоч на часок, годинку, хоч на мить.
А ниточки ясні, срібноволосі
Шепочуть тихо — осінь, осінь…