Іванна Савицька – Перші квіти: Вірш

Ось і провесна! Пора нам
На город заглянуть, діти!
Сніг стопився, а з-під нього
Вже сміються перші квіти.

Гляньте! Крокус синьоокий
Розквітає в хуртовину,
А за ним тупьпан високий
Пробивається крізь глину.

Швидко зацвітуть нарцизи,
Забіліють і конвалії,
Трошки згодом, ген городом
Рожевітимуть азалії.

Так у місті. Знов же в лісі
Вже цвітуть кругом підсніжки.
Верби в полі зеленіють,
Підсихають скрізь доріжки.

І співає пісню пташка
Про весняну перемогу.
Вся земля стоїть в обнові,
Дякує Творцеві-Богу.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Іванна Савицька – Перші квіти":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Іванна Савицька – Перші квіти: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.