О Києве! Столице давня, світла!
Ти наша славо, плекана віками!
Твоя краса, що в давнину розквітла,
Подоптана варварськими ногами.
Печерська Лавра, пам’ятник Богдана,
І стародавній наш Собор Софії —
Там народилась правда довгожданна,
Світанок щастя, вольностей надії.
Дніпро — ріка веселкою сіяє,
Під Києвом бурхливі котить води;
Там повсякчас Тарасів дух ширяє,
Як символ правди, щастя і свободи.
Сади в квітках і чар васильків, м’яти,
І неба синь, і мова солов’їна! —
Чи є слова, щоб ними оспівати
Красу землі, що зветься Україна!
О Києве, столице многоцвітна!
Твоя любов до правди не загине,
Бо прийде час, що Воля знов розквітне
Й заб’ється вільно серце України.
