Стеляться пухкі сніжинки,
Вже не видко ні стежинки,
Підождемо до обіда,
Снігового зліпим діда.
Швидко він готовий буде,
Аж здивуються всі люди,
І носатий, і кирпатий
Буде дід той біля хати.
Щоб наш дід не простудився,
Від морозу не трусився,
Ми його вберемо в свиту
Білу, теплу, сріблом шиту.
Та як сонечко пригріє,
Дід зіпріє і змаліє.
Швидко дідуся не стане,
Бо від сонця він розтане.
