Іванна Савицька – За тих, що впали: Вірш

Кладовищем проходить Листопад,
Пожовкле листя по стежках розносить.
Сумних пісень виводити він рад,
Дощем-слізьми понад хрестами росить.

Навіщо сум, понурий Листопаде!
Ти свідок чину і боїв звитяжних.
Невже сльоза, що на могили впаде —
Це привітання для сильних, відважних?

О, ні! Не сліз і не зітхань бездільних
Потрібно тут. В могилах сплять герої!
Співайте днесь пісень дзвінких, весільних,
Про перемогу Boлi пресвятої.

Співайте гімн бадьорий, повний віри,
Що недаремні жертви Листопада,
Що всі змагання, болі і офіри
Для поколінь майбутніх не пропадуть.

Пісень дзвінких співайте про ЇХ чини,
Бо Листопад, то світла перемога!
Криваві жертви, це святі данини,
Що склала їх Вітчизна у стіл Бога!

Героям-Лицарям, поклін зложімо наш,
В священній тиші запалім лампадку,
І прокажім молитву “Отче наш”
За тих, що впали, – на побожну згадку.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Іванна Савицька – За тих, що впали":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Іванна Савицька – За тих, що впали: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.