Що би хто не звелів,
Що би хто не казав,
Я сьогодні таки
Запорозький козак.
Хоч не сіється вус,
Хоч на зріст я малий —
Українські шляхи
В Січ мене завели.
В мене коник баский,
В мене шабля лиха.
Ворог схоче прийти —
Бережеться нехай!
В мене спис — до зорі,
В мене пісня дзвінка.
Я вже славний козак
Кошового Сірка.
В когось є далина
І своя сторона,
А для мене лишень
Україна одна!
