У ставочку біля тину
Жила собі господиня,
Звали її Ква.
Була собі головата,
І зелена, і оката
Господиня Ква.
І комарики, і мухи
Всі боялися ропухи
Господині Ква.
Та від снігу і від льоду
Заховалася під воду
Господиня Ква.
У пісочку під намулом
Не співає, бо заснула
Господиня Ква.
