Дід Мороз засніжений,
Руки крижані,
У віконце стукає:
– Відчиніть мені!
Та пустіть погрітися,
Хоч біля дверей…
Бачу, як вам весело!
Скільки тут дітей!
Ех, якби на вулиці
Я їх запопав!
Ніжки поморозив би,
Щічки пощипав!
А то, бач, за стінами,
У теплі сидять
І пороздягалися
Та ще й цвірінчать!
