Катерина Перелісна – Моя мама: Вірш

Дорогенька моя мамо,
Нині твоє свято.
Про любов твою і труди
Хочу всім сказати.
З ранку в мами на обличчі
Ласка, усміх сяє.
Одягнутись, чисто вмитись
Мені помагає.
Віршиків мене навчає,
Пісні, гри, забави,
Книжечки мені читає
Гарні та цікаві.
Мама каже мені щиро
До Бога молитись,
Щоб чужого не торкати
І з дітьми не битись.
Вчить пізнати і любити
Нашу мову рідну
І потішить, поцілує,
Як стовчу коліно.
Ввечері для мене мама
Одяг вишиває,
Казочку чудову каже,
Як до сну лягаю.
Матусю, дай ручки твої поцілую,
За шийку тебе обійму,
І щічки погладжу.
Ти знаєш, матусю,
Як дуже тебе я люблю!
І ти мене любиш, хоч я неслухняна,
Частенько і шкоду роблю.
Та ти все пробачиш,
Мене поцілуєш,
І я тебе дуже люблю!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Катерина Перелісна – Моя мама":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Катерина Перелісна – Моя мама: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.