Листячко дубове,
Листячко кленове
Жовкне і спадає
Тихо із гілок.
Вітер позіхає,
В купу їх згортає
Попід білу хату
Та на моріжок.
Айстри похилились,
Ніби потомились, —
Сонечка немає,
Спатоньки пора!
А красольки в’ялі
До землі припали,
Наче під листочком
Вогник догора.
