Вітер взяв сопілку в руки:
— Ду-ду-ду!
Хто зі мною потанцює
У саду?
Захиталися жоржини:
— Може, й ми!
Тільки ти нас над землею
підійми!
— Шкода часу,— вітер каже,—
підіймать!
Видно, вам не доведеться
танцювать!
Тут як зірвуться листочки
із дубка,
із вербички, із берези,
із кленка,—
хто червоний, хто жовтавий,
хто рудий,
а хто трішечки зелений —
молодий.
Як закрутяться у танці
угорі!
І низенько над землею,
у дворі.
Вітер кинувся за ними:
— Ой, ду-ду! От хто вміє танцювати
до ладу!
- Наступний вірш → Катерина Перелісна – Золота осінь
- Попередній вірш → Катерина Перелісна – Жовкнуть трави в полі
(Оцінок ще немає)