Катерина Перелісна – Рукавиці: Вірш

Сніг іде! Прийшла зима,
В киці ж рукавиць нема,
А без теплих рукавиць
Мерзнуть лапки в бідних киць.

Пожурилась трохи киця
І побігла до крамниці.
Відчинила двері — дзень!
— Хто в крамниці? Добрий день!

Хто у вас тут продає?
Рукавиці у вас є?
Продавчиня — мишка сіра —
Шусть під лаву і присіла:

– Ми не маєм рукавиць
Для таких маленьких киць.
Маєм тільки черевики,
Та і ті на вас великі…

Киця зиркнула під лаву,
Облизалась ласо: «Няу!
Черевики? Добре діло!
Покажіть мені їх сміло!»

Мишка піка: «Зараз, пані,
Сам господар вам дістане».
Де не взявсь великий пес:
«Я до послуг вам увесь!»

Киця чмихнула сердито:
«Тут нема чого купити!
Іншим разом я зайду,
Може, щось тоді знайду».

Люто зиркнула під лаву,
Ще сказала: «Няу! няу! —
І пішла собі з крамниці,
Не купивши рукавиці».

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Катерина Перелісна – Рукавиці":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Катерина Перелісна – Рукавиці: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.