Тане сніг, течуть струмки,
Ожива травичка,
І до сонця гілочки
Простяга вербичка.
І м’якенькі, як пушок,
Ніжні, як шовкові,
Ясно дивляться з гілок
Котики вербові.
- Наступний вірш → Катерина Перелісна – Пролісок
- Попередній вірш → Катерина Перелісна – Стокротки
(Оцінок ще немає)