Бо ми квіти — ніжно-сині,
В полі нас гойдає вітер,
І беруть медок з нас бджоли
І мохнатий джміль сердитий.
Нас не люблять хлібороби,
Бур’янами нас зовуть,
А діткам ми до вподоби —
З нас вінки вони плетуть.
- Наступний вірш → Катерина Перелісна – Дзвіночки
- Попередній вірш → Катерина Перелісна – Не забудь