Кесар Білиловський – Агат: Вірш

Поважно і тихо в степу, як в мечеті.
Мов сторож, чатує орел із небес.
Дзвенить жайворонок в небеснім наметі,
В траві перепілка падьомкає десь.
В блакитті блаватному сонечко сяє,
І спекою млявий вітрець повіва.
Принадливо озеро жмурками грає, –
І біля води караван спочива…
Чимало там краму: ваніль, москателі,
Гвоздика і опій, з Дамаска булат,
Барвисті шовки — празникові, веселі,
Сапфір, самоцвіти і… чорний агат.
Агат було куплено у Індостані,
Де Ганг у долині священний біжить,
Агат — найдорожчий то крам в каравані,
На килимі в юрті він сумно лежить.
Лице мармурове, серпанкові брови,
І губи — корали, а в очах — відчай…
Агат цей чудовий так прагне любові,
І серце моє він збентежив украй.
Оддайте, оддайте мені, червадари,
Агат цей коштовний, живий цей алмаз!
Оддам я вам все, аби справдились чари,
Аби цей агат осміхнувся хоч раз!…