Климентій Зіновіїв – О людєх правдивих і хотящих правди научитися наука: Вірш

Хоч то мовять: правдою не поживитися,
а ліпшей од неправди завше хранитися, —
Кгди ж із дна моря правда святая виймаєт
і, хоч не пожитечна, а часом сприяєт.
І паки, правду рекши, тілько бойся бога,
а так правая будет до неба дорога.
І єще ж яко же там прежде повишше ріх
такую ж річ, що мовлю — правда то єст не гріх.
Зачим нехай всяк зволить в правді ся кохати,
котрою лятвій зможет часом оправдати.
А поневаж і сам бог во всем єст правдивий,
пред ним же не справдить всяк несправедливий.
Тім кождому правдивим бити подобаєт,
єсли хто по сем віку в небі жить желаєт.