Климентій Зіновіїв – О ратаях, або теж о пашущих хліб людєх: Вірш

Над всі ремесла потребнійшоє подобно
пахарство, же тоє всьому світу вигодно.
Бо хоч би хто срібро і злото могл робити,
а, не міючи хліба, злота не вкусити.
Мовленна тая річ, же хліб серце укріпить,
єсли хлібом животи чоловік покріпить.
І без хліба не мощно всяким пробувати,
бо без нього з голоду могуть умирати.
І не тілько убогий хліба потребуєт,
але й багатому оний не ‘попсуєт.
Багатий єще большей хочет його міти,
жеб по смерті його уживали й діти.
А так хліб святий всюда всім не безпотребен,
але й невірним он на світі потребен.
А ти, господи, безпреч хліба людям умножай
і довольно на ввесь світ його урожай.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Климентій Зіновіїв – О ратаях, або теж о пашущих хліб людєх":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Климентій Зіновіїв – О ратаях, або теж о пашущих хліб людєх: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.