Немаш труднійших в світі ремесл над сніцарства,
а другеє вп’ять трудні также і слюсарства.
Сніцарі бо церковний деісус одрізають,
а слюсарі рознії теж штуки работають.
І сніцар в премудрості великий єст хитрець,
і слюсар в ділах своїх не менший тож мудрець.
Рознії бо мудрості слюсар показуєт,
і сніцар без числа штук дивних виставуєт.
Прето слушне б їм двом братами ся називати,
же то премудростей навикли заживати.
Іний ремісник єдно діло токмо творить,
як сапожник заєдно сапоги готовить,
А в двох сих ремесников розмаїта трудность,
может ся почудити всяк, зря оних мудрость.
Прето ж їх в великой повазі треба міти
і шанувати особ жони їх і діти.
І дай, боже, на землі їм всякую довольность
за показуємую їми чудотворность,
І всяких ремісников нікгди не уменшай,
але для потреб людських повсюду умножай.
- Наступний вірш → Климентій Зіновіїв – О стрільниках, що стріли козацькії робять, і о козаках похвальноє
- Попередній вірш → Климентій Зіновіїв – О друкарях, що книги друкують