Климентій Зіновіїв – О временах літніх і о зимніх: Вірш

Бог-господь сотворив нам времена і літа,
котрії будуть трвати до кончини світа.
І часи теж всякії од нього створенні,
но найпаче літнії, од всіх ухваленні.
Лучшей бо літо, в нем же всяк плод ся раждаєт
і на зимньоє врем’я пищу умножаєт.
І что вготуєт літо, зима прибираєт,
а растінія плодов взимі не биваєт.
І, як мовять, на зиму літо работаєт,
а зима работати на літо не знаєт.
І что одмітаем в час літній что ногами,
тоє з охотою б взяв взимі й руками,
А так пудданство зимі літо одправуєт,
кгди всякії запаси їй завше готуєт.
Подобно то ситості зима в собі не маєт,
что всякії літнії собрання з’ядает.
А і літо такоє жеб нікгди не било,
котреє нам би гріхи многі ізродило.
І не дай юж нам, боже, больш гріхов творити,
але рач і за тії ласкаве простити,
І зогрій духом святим в нас хладнії серця,
молим тя прісно о то од всього серця.