Климентій Зіновіїв – О жонах сварливих і злоязичних: Вірш

Рік Соломон: «Лучш со львом в пустині жити,
нежели со жоною злою в дому бити».
Сварлива жона і днесь — згибель чоловіку,
яко же некгдись бі-ста в стародавнєм віку.
Многії убо тогда през жон погибоша
мужіє, что себе їм в область дадоша.
Щаслив той, хто жоні злой ся не подаваєт
і що, як бестії, по ребрах часто даваєт.
Будет таковий только міть верх над жоною,
над злою тварію і назбить проклятою.
І певная то річ єст, же такая — проклята,
бо од бога і людей ласка той однята,
І благословенія божого не маєт,
бо з дияволом собі товариство маєт.
Зачим, боже, сохраняй сам доброго мужа
од такой злой тварі, жеб не постигла нужа.
Бо ліпш, мовять, желізо у воді варити,
неже псюю личину, жону злу, учити.
Уже чоловік бідний такой не научить,
разві сам диявол кгди з душею разлучить.
А тепер, чоловіче, мусиш біду терпіти
і до смерті з такою не будеш добра міти.
І сам тя нехай господь рачить свободити
а жону твою злую з світа скоренити.
Ти же возхощи тоє од ней пострадати
за покуту і будеш в небі царствовати.
Єднак жоні своїй злой ні в чом не хилися
І на кождий день києм парить не лінися
А так певне од бога приймеш нагороду
і получиш од муки вічной собі свободу.