Се же паки вірш вмісто предмови до ласкавих і благоразумних чительником, особливе до віршописов
До чтущих написав-єм сіє прошеніє,
іж би мні дарували прощеніє,
А барзій премудрості всякой навченії
а хочай і в науках простих цвічонії.
Хто віршописець зволить сію книгу читать,
то, где мало омильность взрить, не рач дивувать,
Бо інде і не равно силляв докладав-єм,
єднак їм приличностей большей покладав-єм;
Может і сизора где знайти розерванна,
также і катенція где-кольвек неравна —
Кгди ж лятво ся чоловік скорбний помиляєт,
хоч знаєт в чом і силу, також похибляєт,
Поневаж всякому скорб способ одиймует,
а благофортунному довціп услугуєт;
І аз, пишущи в розних місцях, омиляв-єм,
же спокойного місця на тоє не мав-єм,
І, хоч мала книжка, рок-два компонував-єм,
іж щодень прешкоди в том завше дознавав-єм,
Аж покуль оскудівший смисл могл то кончити,
а аще б не так, могло б больш ся розширити.
Прето всякого чина до ног ся касаю
а за книгу ту од всіх прощен бить желаю.
* * *
Грішний автор, або теж викладач віршов сих,
будучи в гоненії, писав із скорбі їх.
Єднак охочий нехай хто-кольвек читаєт
а трудившагося їми добре вспоминаєт,
Да і його бог также пом’янет самого
і сохранить за любов од всякого злого.
* * *
Тому же подобноє автор докладаєт,
хоч не годен, паки ім’я покладаєт:
ІзложитЕль віРшОв сих МнОгих благ вам желаєт,
а НайпАче небесниХ добр щиро прияєт,
То єст вся Кому чину бЛагостИ Христової,
Милості бозської всЕгда готової,
ВічНая бо заплаТа созданна впрод віка
звлаща христолюбного ради чоловіка,
І милостям вашим зИчить то получити,
по Земном вІку радость вічну Наслідити, –
А нині чтущії се спасеннО здраВствуйте
І весЕло о Христі Всі многолітствуйте,
С его И паки обще всім желательствуєт
і вседневНо Христа-спаса молебствуєт
І покорно за сіє просить прощенія,
зичачи божіяго благословенія.
* * *
Сколько змоглем, в сей книзі віршов положив-єм,
которими о розних річах доложив-єм.
Ви же, здраві, оную на втіху читайте
а писавшого єя, чтя, благословляйте.
О том милостям вашим главу преклоняю
і непремінним ласкам назавше вручаю.
* * *
Богу ж даю і о сем благодареніє
а вам низькоє обще всім поклоненіє.
І за всяку річ навік буди йому хвала
і пречистой матері всегдашняя слава.
Амінь.
* * *
Тот же, що і в предмові вишшей пудписався
а од бога і од вас ласки сподівався.
Котрую і днесь ласку втож мні показуйте
і при добром здравії всі многолітствуйте.
* * *
Сим концем сія книга уже ся кончаєт,
а писавший єя всім поклон оддаваєт.
