Вірші класиків > Колисала баба діда, ізвечора до обіда

Колисала баба діда, ізвечора до обіда: Вірш

Колисала баба діда (2)
Ізвечора до обіда.

— Колиш мене, бабко, колиш, (2)
Куплю тобі калач за гріш.
А-а-а! Киця Мура, де ти була

А-а-а!
— Киця Мура, де ти була?
Я гукала, ти не чула,
A-a, a-a, a!
— Я сиділа під столом,
їла кашу з молочком.

Бабка калачика з’їла, (2)
Колисати діда не хотіла.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Колисала баба діда, ізвечора до обіда":

Читати схожі вірші:

  1. Колисала баба діда, поки стало в торбі хліба
  2. Колишся мі, колиш, колисочко нова
  3. Пішла киця по водицю, утонула у криницю
  4. Коту, коту, котусю
  5. Колисала я, колисала я
Залишити відповідь

Читати вірш поета Колисала баба діда, ізвечора до обіда: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.