Колишу ті, колисочко, легонько, легонько: Вірш

Колишу ті, колисочко, легонько, легонько,
Аби-м скоро вколисала свою дитиноньку.
Колиши сі, колисочко, колиши сі сама,
Най спить дитя, спочиває до самого рана.
А гуш, мушки, від колиски, дитя буде спати,
А я буду колисати, дитині співати.
А тпрус, кота, за ворота, не диви сі в люлю,
Бо я свеї дитиночки нині не утулю.
А тпрус, кота, із колиски, не йди в люлю спати,
Бо я буду у колисці дитину люляти.
Колисочко кедровая, колиши сі сама,
Аби спала дитиночка, спала — не плакала.
Колиши сі, дитиночко, в новій колисочці,
Як зелений огірочок на шумилиночці.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Колишу ті, колисочко, легонько, легонько":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Колишу ті, колисочко, легонько, легонько: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.