Котку, котку, коточок: Вірш

Котку, котку, коточок,
Виїв бабин медочок,
Та й сів у куточок,
Тільки видно хвосточок
Та лапки кусочок.
Не їж, котку, медку,
Бо я вуха нарву,
А ти будеш нявчати,
Дитя буде кричати.
Піди, котку, у коморку
Та упіймай мишку,
А тоді біжи у хату
Та поколиш Гришку.
А як Гришка засне,
Баба кашки принесе,
Поїси кашки
І ти ляжеш спатки.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Котку, котку, коточок":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Котку, котку, коточок: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.