Козака несуть
І коня ведуть.
Кінь головоньку клонить.
А за ним, за ним
Його дівчина
Білі рученьки ломить.
Ой ломи, ломи
Білі рученьки
До єдиного пальця!
А не знайдеш ти,
Та дівчинонько,
Над козака коханця!
- Наступний вірш → Михайло Петренко – Як в сумерки вечірній дзвін
- Попередній вірш → Ой три літа, три неділі
(Оцінок ще немає)