Ксенія Бондаренко – Колисаночки: Вірш

Сплять зернята в колосочках,
У колисочці — дитя,
А мурашки — у дзвіночках,
В яслах спить мале ягня.

***
Ходить котик біля хати,
Кличе Сонко до дитяти,
Бо дитятко плаче, плаче,
Не засне ніяк, одначе.
Ти прийди, прийди, дрімото,
Спати нам усім охота.

***
Дві голубки прилетіли,
На хатинку тихо сіли,
Воркували, воркували,
Щоб малята міцно спали.

***
Сонечко втомилося,
В річечці умилося,
Треба спатоньки, дитя,
Люлі-лю, моє маля.

***
Зорі сяють золотенькі,
Спи, ангелику маленький…
У колисці, в рідній хаті
Любо-затишно всім спати.

***
Киця спить давно на печі,
Ходить нишком тихий вечір,
Сіє діточкам маленьким
Сни ласкаві й солоденькі.

***
Місяць сріблом сипле сяйво,
Україну величаймо.
Хай ваш сон спокійним буде,
Українці, рідні люди.

Люлі-люлі, люлі-люлі,
Люлі-люлі, люлі-люлі.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ксенія Бондаренко – Колисаночки":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Ксенія Бондаренко – Колисаночки: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.