Вони пішли від нас, крилаті кораблі,
Вони пішли від нас в далеке море Сходу,
Так само промені вогнем фарбують воду
І хвиля горнеться до чорної землі.
Також пливуть хмарки, як і колись пливли,
І на зрадливий мент міняють срібну вроду…
Вони пішли від нас, крилаті кораблі,
Вони пішли від нас в далеке море Сходу.
Так знову ми сами… Самотні, як були…
Хай стрінуть на шляху і бурю, і негоду, —
Ніщо не зупинить їх радісного льоту!
Вперед же, світла і надії кораблі!
Вони пішли від нас, крилаті кораблі.
- Наступний вірш → Ладя Могилянська – Коли умирали, то бачили очи рушниць
- Попередній вірш → Ладя Могилянська – Осіння поема
(Оцінок ще немає)
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші