Ледача невістка, ледача: Вірш

Ледача невістка, ледача
Та й до роботи невдача!
Як приїхав миленький з поля,
Стоїть миленька в порога:

“Ой, що ж ти, миленька, такая,
Як водиченька мутная?”
“Підожди, миленький, розкажу:
Я твоїй матусі не вгоджу:

Помию ніженьки у лузі,
Вона помаже в калюжі.
Помию ніженьки у милі,
Вона помаже у глині.

Помажу чобітки — не вбує,
Вона до мене гордує.
Постелю постільку — не ляже,
Ще мойому серденьку докаже:

“Ледача невістка, ледача
Та й до роботи невдача,
Не вміє ділечка робити,
Мені старенькій годити!”

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ледача невістка, ледача":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Ледача невістка, ледача: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.