“Ой я бідна удовиця, —
Стала хникать жалібниця, —
Он калина, — їй не так!
Кажуть, пісні їй складають,
А про мене забувають,
І ніхто ніде ніяк!..”
“Стій лиш! Слава не брехуха, —
Обізвалась джеркотуха,
Розбирає, що і як!
От я славі догодила,
Кашку діточкам варила,
А тобі не вдасться так”.
- Наступний вірш → Леонід Глібов – Диковина
- Попередній вірш → Леонід Глібов – Дідок і вітряки
(1 оцінок, середнє: 3,00 із 5)