На щура зерно списали
Ревізор з комірником.
Теє діло обмивали
Недешевим коньяком.
Тиснув руку ревізору
Гнат розчулений до сліз,
А безвинний щур в коморі
Спересердя акта гриз.
- Наступний вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Бартерна угода
- Попередній вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Іншої думки