Сніг чорніє на горбі,
А веселе сонце
Кида зайчики тобі
В голубе віконце.
Чую березня в саду
Перші ніжні кроки.
В полі вруну молоду
Перший дощик кропить.
Між снігів тоді, бува,
Молодий і ніжний
Оченята розкрива
У гаю підсніжник.
- Наступний вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Журавлики-веселики
- Попередній вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Гарна баба снігова