Леонід Куліш-Зіньків – Білочки гриби сушили: Вірш

Разом з донею собі
Сушить білочка гриби:
І опеньки, і лисички,
Всі маленькі й невеличкі.
До неділі насушили,
У торбиночку зашили.
У дупельці до зими
Хай лежать собі самі.
Потім мама й донечка
Дякували сонечку.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Леонід Куліш-Зіньків – Білочки гриби сушили":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Леонід Куліш-Зіньків – Білочки гриби сушили: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.