Леонід Куліш-Зіньків – Бобер і бобренята: Вірш

Цілий день бобер не спав —
Носив з річки воду в став.
Бо така йому біда! —
Висохла в ставку вода.
Як проснулись бобренятка,
Взяли в лапи відренятка.
— Спочинь, тату, тебе просим,
Ми самі води наносим.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Леонід Куліш-Зіньків – Бобер і бобренята":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Леонід Куліш-Зіньків – Бобер і бобренята: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.