— У твоєму комп’ютері, —
Каже хлопцю тато, —
Перебоїв, — пальцем крутить, —
Надто вже багато.
Бідолаха подивився
На батька і маму
І промимрив: — Якісь дурні
Заклали програму.
- Наступний вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Чого радіо мовчить
- Попередній вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Урок математики
(Оцінок ще немає)