Цап капусту посадив,
Біля неї день ходив.
Думу дума білий цап:
— А як хтось капусту — хап?! —
Не дає спокою думка:
А як зайчик просто схрумка?
Чи залізуть восени
До капусти барани?
Став на грядці біля хати
Й зажурився бородатий:
— Ні, не дам капусти їм,
Краще сам сьогодні з’їм.
- Наступний вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Веде квочка
- Попередній вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Упіймав я коника