— Шукай, тату, хутчій гроші,
Бо така новина тут:
Можна втиснутись в хороший,
Тільки в платний інститут.
Все спокійно та без блату,
Не питають про талант,
Баксів тисяча і, тату,
Я майбутній комерсант.
Батько гепнувся на спину
Й ледь від реготу не вмер:
— Боже милий! Скільки, сину,
Дурні коштують тепер!
- Наступний вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Дорослі діти
- Попередній вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Допоміг
(Оцінок ще немає)