Леонід Куліш-Зіньків – Дружина і драбина: Вірш

Чи на сміх, а чи на кпини,
Підстригаючи Хому,
Жінка вистригла драбину
На потилиці йому.
— Горе, — скарживсь той Мусію, —
Хитра, бач, яка, диви, —
Цілий рік була на шиї —
Буде вже на голові.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Леонід Куліш-Зіньків – Дружина і драбина":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Леонід Куліш-Зіньків – Дружина і драбина: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.