Леонід Куліш-Зіньків – Два веселі гуси: Вірш

Внук приїхав з друганом
До бабусі Варки.
Пригощала їх вином,
Не жаліла шкварки.
Зарізала гусака
І останню гуску.
– Смакота, диви, яка, –
Хвалять ті закуску.
Погуляли будь здоров,
В карти потім зрізались,
Не помітили лиш дров,
Що давно не різались.
У”Фольксваген” як сідали,
Давню пісню заспівали:
– Жили у бабусі
Два веселих гусі.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Леонід Куліш-Зіньків – Два веселі гуси":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Леонід Куліш-Зіньків – Два веселі гуси: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.