Леонід Куліш-Зіньків – Горобець і млинець: Вірш

Захотілось Горобцю
Спекти діткам по млинцю.
Горобець-молодець
Нарубав собі дровець.
Нарубав, поколов,
Вранці борошна змолов,
Молочка десь попросив,
Гарно тісто замісив.
Тільки сталася біда:
— Де ж моя сковорода?!
Горобець цвірінька влітку:
— Хто позичить сковорідку,
Той від мене, горобця,
Буде мати півмлинця.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Леонід Куліш-Зіньків – Горобець і млинець":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Леонід Куліш-Зіньків – Горобець і млинець: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.