Проводжала мама доню
Аж в Приморський край.
— Женихами, — каже, — Тоню,
Не перебирай.
Не гордися без причини,
Кирпи не неси,
Гарний трапиться хлопчина —
Так сюди вези.
Доня якось приїжджає
Влітку до села:
— Хлопців, мамо, там немає —
Дівчинку знайшла.
- Наступний вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Чого радіо мовчить
- Попередній вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Урок математики
(Оцінок ще немає)