— Як музики вдарять скоро, —
Коля чує від Кузьми, —
Затанцюємо «сім сорок»
З молодичками і ми.
Аж скипів тоді Микола:
— Що ти вигадав ото?
Я не вилізу з-за столу,
Як не вріжу сім по сто.
- Наступний вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Іронія долі
- Попередній вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Не з маляси
(Оцінок ще немає)