Леонід Куліш-Зіньків – Каламбури: Вірш

Не бере

Петра мороз ніколи не бере,
Бо найміцніший самогон бере.

* * *

Лежить колодою

Душа до праці не лежить,
Бо вік колодою лежить.

* * *

Думка злодія

Хоч Вкраїна – рідна мати,
Не візьмеш – не будеш мати.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Леонід Куліш-Зіньків – Каламбури":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Леонід Куліш-Зіньків – Каламбури: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.